Брате мій милий, чого ти сумуєш,
В тебе на серці велика печаль,
А твої очі сумні, як та осінь,
Камінне серце тверде, як та сталь?..
Горя у світі зазнав ти чимало,
Змучився ти у важкій боротьбі.
Серце не було любов’ю зігріте,
Часто траплялось нещастя тобі.
Щастя хоч було, та швидко минуло,
Наче та квітка, що в полі цвіте.
Вітер повіяв, краса облетіла,
І все пов`януло гарне й святе..
Брате мій милий, навчися робити
Більше і більше на світі добра.
Віруй у Бога, люби свого брата,
Тоді в твоїм серці засяє зоря.
* * * * *